— Ти майже не їв свого тістечка.
Бретт узяв тістечко в руку, вдав, що відкушує шматочок, і поклав його назад на тарілку.
— Мам, я думаю, Куджо захворів. Коли я бачив його вчора вранці, він виглядав хворим, чесне слово.
— Бретте…
— Чесно, мамо. Ти його не бачила. Він виглядав… просто паскудно.
— Ти заспокоїшся, якщо знатимеш, що з Куджо все в порядку?
Бретт кивнув.
— Тоді ввечері зателефонуймо Альві Торнтону з Кленової дороги і попросимо сходити перевірити, — сказала Чаріті. — Хоча я думаю, що тато вже йому дзвонив і попросив годувати Куджо, поки його не буде.
— Ти справді так думаєш?
— Справді.
Альві чи ще комусь подібному. Він не був другом Джо — наскільки їй було відомо, Джо мав тільки одного справжнього друга, Ґері Первієра, — але це людина, що погодиться зробити послугу в обмін на якусь іншу послугу в майбутньому.
Обличчя Бретта чарівним чином проясніло. Дорослий знову витягнув правильну відповідь, як кролика з капелюха. Та замість того щоб потішити, це її тільки засмутило. А що вона йому скаже, коли зателефонує Альві й виявиться, що він не бачив Джо, відколи зійшов сніг? Що ж, якщо таке трапиться, вона подолає і цей місток. Та все ж Чаріті вірила, що Джо не залишив би собаку самому давати собі раду. Це було на нього не схоже.
— То як? Тепер підемо шукати твою тітку?
— Так, тільки дай мені закінчити з цим.
З радістю, наполовину змішаною з приголомшенням, Чаріті спостерігала, як Бретт, тричі з розмахом куснувши, розправився з тістечком, а слідом відправив і решту молока. Потім відсунув стілець.
Чаріті розплатилась, і вони попрямували до ескалатора.
— Офігіти! — з подивом вигукнув Бретт, — цей магазин справді величезний. Бриджпорт — велике місто, правда, мамо?
— Порівняно з Нью-Йорком воно буде здаватися Касл- Роком, — відповіла Чаріті. — І не кажи «офігіти». Це погане слово.
— Не буду.
Він тримався за рухоме поруччя, роззираючись довкола. Праворуч від них лабіринтом стояли клітки, в яких щебетали папуги. Праворуч був відділ побутових товарів, де все аж блищало від хрому. У ньому була виставлена посудомийна машина, у якій було скляне віконце і можна було спостерігати, як на воді утворюються бульбашки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куджо» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ Стівен Кінг Куджо“ на сторінці 118. Приємного читання.