Розділ «Частина II»

— Усе, окрім одного: ти не помреш. Цей шанс я втрачу. А на цю мить, це найкращий шанс.

— Так, окрім нього,— посміхнувся він.— Але ти помітив, скільки зусиль я доклав, щоб з тобою поговорити? Якби я хотів тебе вбити, то одна з моїх вантажівок уже переїхала б твого мотоцикла.

— Дай моєму мотоциклу спокій.

— З твоїм мотоциклом нічого не станеться, яар,— розсміявся він і кивнув худорлявому чоловіку з вусами.— Данда поведе його замість тебе. Залазь у машину.

Він мав рацію. Це був єдиний логічний висновок. Я відпустив ножа. Ватажок кивнув. Данда одразу ж відійшов від мене, завів мотоцикла і повернув на місце бокову стійку. Натиснув на газ, воліючи якнайшвидше поїхати.

— Якщо зачепиш цього мотоцикла...— заволав йому я, але не встиг я закінчити свою погрозу, як він перемкнувся на першу передачу і заревів, пірнувши в потік транспорту, а двигун протестував від натиску.

— У Данди відсутнє почуття гумору, на жаль,— повідомив ватажок, доки ми спостерігали, як Данда метлявся і гальмував на дорозі.

— Добре, бо якщо він пошкодить мого мотоцикла, то йому буде невесело.

Ватажок розсміявся і пильно поглянув мені в очі.

— Як ти міг обмінюватися філософськими поглядами з Хадербгаєм?

— Що ти маєш на увазі?

— Я маю на увазі, що Хадербгай був навіжений.

— Навіжений чи ні, він ніколи не був набридливим.

— І що ж нам ніколи не набридає? — запитав він, сідаючи в машину.

— Почуття гумору? — припустив я, сідаючи біля нього.

Я був у них у руках, просто як у в’язниці, бо я нічого не контролював. Він знову розсміявся і кивнув водію, чиї очі заповнили тонкий прямокутник дзеркала заднього огляду.

— Веди нас до істини,— скомандував ватажок водієві на хінді, пильно за мною спостерігаючи.— Це завжди так освіжає, у цю пору доби.

Розділ 10

Водій пробивав собі дорогу крізь щільний полудневий трафік і вже за декілька хвилин досяг складу в індустріальному районі. Склад стояв далеченько від інших будівель. Данда вже був на місці. Мого мотоцикла припарковали на гравійній доріжці перед будівлею.

Водій припаркував автомобіль. Вхідні ролети складу піднялися трохи більше ніж наполовину. Вийшовши з машини, ми зупинилися біля дверей, а потім почувся гуркіт ланцюга, і ролети знову опустилися.