— Вибач, Ліне,— промимрив Скорпіон, коли Близнюк підвів його ближче.— Я типу був під прикриттям. Ця проблема стосується ЦРУ. Ти, мабуть, уже чув про це.
— ЦРУ? Не чув, адже я був на Гоа. Що сталося?
— Ну, є один дідуган,— втрутився Близнюк, а його вищий приятель почав чимдуж кивати.— Сніжно-біле волосся, але не лисий, носить темно-синього костюма та краватку, схожий на бізнесмена...
— Або на агента ЦРУ,— шепнув Скорпіон, нагинаючись ближче.
— Та на Бога, Скорпіоне! — вигукнув Близнюк.— На якого дідька ми здалися ЦРУ?
— У них є машини, здатні читати думки,— прошепотів Скорпіон,— навіть крізь стіни.
— Якщо вони справді здатні читати думки, то немає ніякого сенсу шепотіти, еге ж? — запитав Близнюк.
— А може, вони вже запрограмували нас на шепіт, доки читали думки.
— Якщо вони почнуть читати твої думки, то одразу ж накивають п’ятами, довбане ти дрочило. Це просто диво, що я й досі не втік, хіба ні?
Коли ці двоє починали лаятися, неможливо було передбачити, як довго це триватиме. Я зазвичай полюбляв за ними спостерігати, але не завжди.
— Повернімося до сивого чоловіка в костюмі.
— Ми не знаємо, хто він, Ліне,— мовив Близнюк, приходячи до тями.— Але впродовж останніх двох днів він розпитував про Скорпіона в «Леопольді» та інших місцях.
— Він з ЦРУ,— повторив Скорпіон, вишукуючи очима найближчу схованку.
Близнюк поглянув на мене. Його вираз обличчя наче волав: навіщо я народився? Він, намагаючись заспокоїтися, глибоко вдихнув. Це не допомогло.
— Якщо це ЦРУ, то вони здатні читати думки,— гаркнув він крізь зціплені зуби, звертаючись до Скорпіона,— і навряд чи будуть просто про нас розпитувати, так? Вони елементарно підійдуть до нас, поплещуть по плечу і скажуть: «Привіт! Ми щойно прочитали ваші думки за допомогою нашої машини для читання думок, і нам уже не треба про вас розпитувати або слідкувати за вами, бо в нас є машини для читання думок, бо ми бісове ЦРУ, хіба ні? Хіба ні?»
— Ну...
— Чи знає він твоє ім’я? — запитав Навін. Його юне обличчя стало серйозним.— І чи шукає він вас обох, чи тільки Скорпіона?
Обидва подивилися на Навіна.
— Це Навін Едеїр,— сказав я.— Він — приватний детектив.
Запала тривала пауза.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина I“ на сторінці 15. Приємного читання.