Вульф не відповів.
Обличчя Массе прорізала викривлена усмішка.
— Ти насолоджувався жаром, коли мера охопило полум’я?
Несвідомо, Вульф похитав головою.
— Ні?
— Я ніколи цього не хотів, — пробурмотів Вульф, не здатний опанувати себе.
— О, але зробив, — глузливо всміхнувся Массе. — Це ти зробив усе з ними.
— Я був хворий! Я був розгніваний. Я не усвідомлював, що роблю!
Вульф був розлючений на самого себе. Він знав, що дозволяє Массе дістатися до нього.
Массе важко зітхнув.
— Мене неабияк розчарувало б, якби ти перетворився на одного з них. «Я не мав цього на увазі», «Мені потрібно переглянути нашу домовленість» або моє улюблене «Я віднайшов Бога». Хоча ти це зробив і ненароком, я справді був радий дізнатися, де ховався той маленький негідник.
Хриплий сміх Массе перервав ще один напад надривного кашлю, і це дало Вульфові час опанувати себе.
— А мене неабияк розчарувало б, якби ти перетворився на одного з тих фріків…
— Я не фрік! — перебив Массе, підскочивши на ноги та закричавши голосніше, ніж Вульфу здавалося можливим.
До напруженої атмосфери в приміщенні приєдналися звуки сирен.
На підлогу судової зали закрапала піниста кров, коли Массе розізлився й почав важко дихати. Його моторошна втрата контролю лише заохотила Вульфа.
— … який звинувачує у своїй темряві та збоченні голоси в голові. Ти вбивав з якоїсь раціональної причини, як і всі інші, адже тільки так слабкий може відчути себе сильним.
— Хіба нам варто вдавати, що ти не знаєш, хто я? Що я?
— Я точно знаю, що ти є, Летаніелю. Ти обманутий, нарцистичний психопат і скоро не будеш винятковішим за ще одного фріка в поганенькому костюмі.
Массе глянув на Вульфа таким поглядом, що тому стало не по собі. Массе мовчав, обмірковуючи свою відповідь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лялька» автора Даніель Коул на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чотири роки по тому…“ на сторінці 209. Приємного читання.
TextBook