Розділ «Борва мечів»

Він кинув погляд уздовж столу — чи не хоче хтось із князів висловити незгоду.

Тиріон згадав своє власне перебування на Стіні, крабову вечерю разом із Мормонтом та старшиною Варти. Пригадав і страхи Старого Ведмедя.

— Може, досить буде зламати коліна лише кільком? Скажімо, тим, хто убив пана Джаселина. Для науки вистачить, а решту відішлемо до Бовена Марша. Варті жахливо бракує людей. Якщо Стіна впаде…

— …то північ захлинеться дичаками, — закінчив за нього батько, — і Старки з Грейджоями матимуть собі ще одного ворога. Але якщо вони більше не хочуть над собою влади Залізного Престолу, то за яким правом шукають його допомоги? Король Робб і король Балон оголосили, що північ належить їм. Нехай вони тепер її боронять, якщо стане сили. А як не оборонять, то ми ще зробимо собі з того Манса Розбишаки цінного союзника.

Князь Тайвин зиркнув на брата.

— Є ще справи?

Пан Кеван хитнув головою.

— Ні, ми скінчили. Панове радники! Його милість король Джофрі поза всяким сумнівом бажав би подякувати вам за мудрість та добрі поради.

— Хочу перемовитися наодинці зі своїми дітьми, — мовив князь Тайвин, коли усі почали підводитися. — І з тобою теж, Кеване.

Решта радників слухняно попрощалася. Варис вийшов першим, Тирел та Рожвин — останніми. Коли четверо Ланістерів лишилися у палаті на самоті, пан Кеван зачинив двері.

— Коронний підскарбій? — писнув Тиріон придушено. — Благаю, розкажіть, кому це спало на думку?

— Панові Петиру, — відповів батько, — але нам у всякому разі на користь, що коронна скарбниця опиниться у руках Ланістера. Ти просив собі важливий уряд, ось тобі він. Чи ти вже злякався, що не впораєшся?

— Не злякався, — заперечив Тиріон, — а відчув пастку. Мізинець — людина підступна і марнославна. Я йому не вірю, і вам не раджу.

— Він перетягнув на наш бік Вирій… — почала була Серсея.

— …і продав тобі Неда Старка. Про це мені відомо. Нас він теж продасть, ба навіть швидше. У поганих руках монета небезпечніша за меч.

Дядько Кеван зиркнув на нього якось дивно.

— Певно ж, не для нас. Ми маємо золото Кастерлі-на-Скелі…

— …яке викопується з землі. Мізинцеве золото робиться з повітря, варто йому пальцями ляснути.

— Тобі про таке корисне вміння годі й мріяти, милий братику, — промуркотіла Серсея голосом, повним отрути.

— Але ж Мізинець — брехлива потвора…