Розділ «Борва мечів»

Вівці згідливо забекали, не тямлячи, як вправно їх загнали до кошари. Тягар заперечення ліг на Тиріонові плечі.

— Як корона збирається виплачувати свої борги без пана Петира? Адже він — чародій нашої скарбниці. Його нема ким замінити.

Мізинець посміхнувся.

— Мій маленький друг надто добрий до мене. Я тільки і вмію, що рахувати мідяки, як нерідко казав його милість король Роберт. На це здатен будь-який вправний крамар… а що вже казати про Ланістера. Людина, благословенна золотим сяйвом Кастерлі-на-Скелі, упорається зі справою далеко краще за мене.

— Ланістера? — В Тиріона раптом з’явилося погане передчуття.

Поцятковані золотом очі князя Тайвина зустрілися з різнобарвними очима сина.

— Вважаю, тобі цілком пасує цей уряд.

— А й справді! — бадьоро вигукнув пан Кеван. — Годі вагатися, Тиріоне! З тебе буде пречудовий коронний підскарбій.

Князь Тайвин знову обернувся до Мізинця.

— Якщо пані Ліза візьме вас за чоловіка і повернеться до королівського миру, то ми повернемо князеві Роберту честь зватися Оборонцем Сходу. Як скоро ви зможете рушити в дорогу?

— На ранок, якщо дозволить вітер. За ланцюгом стоїть браавоська галера «Морський цар», саме приймає крам з човнів. Побалакаю з її капітаном про проїзд.

— Але ви пропустите королівське весілля, — мовив Мейс Тирел.

Петир Баеліш знизав плечима.

— Море — як наречена, пане мій, довго чекати не любить. Щойно почнуться осінні шторми, подорож стане далеко небезпечнішою. А якщо я потону в буремному морі, то втрачу чималу частку своїх чоловічих чарів.

Князь Тирел гигикнув і відповів:

— Правда ваша. Краще не затримувати подорож.

— Хай поблагословлять вас боги на вашому шляху, — мовив верховний септон. — Увесь Король-Берег молитиметься за успіх вашої справи.

Князь Рожвин ущипнув себе за ніс.

— Чи не повернутися нам до обговорення союзу з Грейджоєм? Я висловлююся на його користь. Лодії Грейджоя посилять мій власний флот і дадуть нам досить сили на морі, щоб напасти на Дракон-Камінь і назавжди скінчити зазіхання Станіса Баратеона.

— Наразі не байдикують ані лодії короля Балона, — з холодною чемністю відповів князь Тайвин, — ані ми. Грейджой вимагає половину держави як ціну за союз, але що він такого обіцяє, щоб її заслужити? Воювати зі Старками? Він уже з ними воює. Навіщо платити за те, що ми маємо задарма? Найкраща можлива відповідь на закиди нашого ясновельможного володаря Пайку — не робити нічого. Хай мине трохи часу, і згодом може знайтися краще рішення. Таке, що не вимагатиме від короля віддати половину держави.