Коли час лише починався

захисне поле Сема, поза сумнівом, так би і зробили. "Ну нічого, - подумав Карпентер.-

Логика - палиця з двома кінцями, і не один ти умієш нею користуватися".

- А скоро повернуться твої дружки? - запитав він. Холмер відповів нерозуміючим

поглядом. І тут Карпентер помітив, що у Холмера у вухах немає сережок.

Карпентер обернувся до Марсі: - Скажи мені, крихітко, якщо цей корабель впаде на бік,

чи не вибухне тут що-небудь - від зміни положення, наприклад, або від удару об землю?

Відповідай "так чи ні", інакше наш приятель зрозуміє, про що ми говоримо.

- Ні, містере Карпентер. - А конструкція корабля досить міцна? Перегородки нас не

розчавлять? - Ні, містере Карпентер. - А апаратура в рубці? Вона добре закріплена? Не впаде

на нас?- Ні, містер Карпентер. - Добре. Тепер постарайтеся разом з Скіпом якомога

непомітніше посунутися он до тієї сталевої колони в центрі. Коли корабель почне валитися,

хапайтеся за неї і тримаєтеся щосили.

- Що він тобі говорить, дівча? - різко запитав Холмер. Марсі показала йому язика.

- Так я тобі і сказала! Очевидно, здатність ухвалювати холоднокровно виважені

рішення, керуючись виключно суворою логікою, зовсім не включала в себе здатність

міркувати швидко. Тільки у цю хвилину десентименталізований марсіанин зрозумів, що зі

всіх присутніх лише у нього одного немає сережок. Він поліз в невеличку сумку, що висіла у

нього на поясі, дістав звідти пару сережок і почав однією рукою прикріплювати їх,

продовжуючи тримати в інший розпилювач, націлений Карпентеру в лоба. Карпентер

намацав великим пальцем правої руки крихітні опуклості на управляючому персні, надітому