Коли час лише починався

декількох дрібних і безпечних ящірок, він направив дітей за хмизом для вогнища. А сам тим

часом налагодив біля входу в печеру напівпрозоре поле, яке приховувало від погляду все, що

відбувається вусередині.

Нарешті діти втратили свою колишню стриманість, принаймі Скіп.

- Можна я розведу вогнище? - кричав він, стрибаючи на місці.- Можна, містере

Карпентер? Можна? - Скіпе! - докірливо сказала Марсі. - Нічого, крихітко, - заспокоїв її

Карпентер, - це можна. І ти теж можеш допомогти, якщо хочеш. Маленький вогник

незабаром розрісся у велике полум'я, забарвивши стіни печери спочатку в багровий, а потім в

яскраво-червоний колір. Карпентер відкоркував три банки сосисок і три пакети булочок і

показав своїм підопічним, як нанизують сосиски на загострену паличку і смажать їх на

вогнищі. Потім він продемонстрував, як потрібно класти підсмажену сосиску на булочку і

приправляти її гірчицею, маринадом і нарізаною цибулею. Можна було подумати, що він

навстіж розкрив перед цими дітьми чарівне вікно в країну чудес, яка раніше ним і не

снилася. Від їх колишньої серйозності не залишилося і сліду, і за наступні півгодини вони

спорудили і винищили по шість бутербродів на кожного. Скіп так розходився, що мало не

впав у вогнище, а на губах Марсі розквітла, нарешті, та сама посмішка, яка пробивалася весь

день, і такою сліпучою виявилася вона, що полум'я вогнища в порівнянні з нею зблідло.

Потім Карпентер приготував какао в кухонному відсіку Сема, і тепер для завершення

8

бенкету не вистачало лише смажених каштанів. Він подумав: а що, якщо його ділова