Розділ «Частина друга»

— Ага.

— А жуйку любиш?

— Ага.

Фабер простягнув хлопчику аркуш із Біблії.

— На порозі крамниці стоїть чоловік. Якщо віднесеш йому ось це, отримаєш жуйку.

— Ну, по руках, — хлопчик встав. — А той тип — він що, янкі?

— Ага, — відповів Фабер.

Хлопчик чкурнув у напрямку площі. Німець вирушив за ним. Коли малий наблизився до юного агента, Голка спинився біля дверей будинку навпроти. Поліцейський був на своєму місці й уважно стежив — Фабер на іншому боці вулиці сховався від нього за парасолькою та вдавав, що ніяк не може її закрити. Молодий шпигун дав щось хлопчаку й пішов. На цьому Фабер завершив своє шоу з парасолькою і подався в інший від агента бік. Кинувши погляд через плече, німець побачив, як поліцейський марно шукає очима шпигуна.

Спинившись біля найближчої будки, Фабер набрав номер телефонної будки на площі. З'єднання забрало декілька хвилин, але зрештою чоловік почув низький голос:

— Алло?

— Який сьогодні розділ?

— Тринадцятий із Книги Царств.

— Він надихає.

— Так, це точно.

От дурень — навіть не знає, у якій він халепі.

— Так що?

— Мені треба з вами зустрітися.

— Неможливо.

— Але я мушу! — у голосі юнака було чути відчай. — Це згори, розумієте?

Фабер удав, що вагається.