Саме так поводилися хороші сусіди. У їхній громаді було заведено придивлятися за близькими одне одного. Рендал сказав йому, що десь із липня Ліза буватиме тут набагато частіше.
— Усе літо? — поцікавився Стю. — Вона виросла чарівною юною леді. Ти маєш нею пишатися. — У його голосі чулася якась стриманість. Якась недомовка.
Рендал подякував йому. Відчувши, що це ще не все, він почекав.
Стю додав зі слухавки:
— Бачу, вона завела собі нового коника.
Рендал розповів, що Кислий Качан здох, і похвалився, як об’їздив усі усюди, щоб знайти йому заміну. Він чекав, що Стю якось похвалить скакуна. Відзначить його красу. Його неноровливу вдачу.
Коли Стю заговорив, його голос втратив дружній, сусідський тон.
— Ніхто не сподівається, що я помиляюся, більше аніж я сам. — Його голос понизився до майже гарчання. — Але якщо я не помиляюся, то це Старший Синок Червоного Султана, хіба ні?
Рендала це захопило зненацька. Його тілом пробіг тривожний холодок. Нарешті він спромігся на:
— Це дуже, дуже гарний кінь.
Стю не відповів одразу. Він ковтнув.
— Рендале, — почав він. — Ми з тобою живемо сусідами вже дуже давно.
— У третьому коліні, — погодився Рендал. Він спитав, у чому річ.
— Я лиш хочу сказати, — Стю виштовхував з себе слова, — що ти й Ліза завжди бажані гості в нашому домі.
Рендал спитав:
— Стю?
— Я не пхаю свого носа, куди не треба, — затинався сусід, — але ми з Ґлендою будемо дуже вдячні, якщо ви не приводитиме ту тварину на нашу землю. — Звучало так, наче говорити йому було боляче.
Рендал спитав, чи мав він на увазі коня. Невже Ліза чи кінь завдали їм якоїсь кривди? У Ґілкрестів було двійко дівчат приблизно Лізиного віку. Дівчата можуть посваритися, поскубтися й замиритися швидше, ніж в серпневу спеку вдарить блискавка. Вони обожнюють такі пристрасті.
У телефоні клацнуло. До розмови приєднався жіночий голос. Це дружина Стю, Ґленда. Вона сказала:
— Рендале, будь ласка, зрозумій нас. Ми не можемо дозволити дітям наближатися до твого дому. Принаймні, поки коня не буде знищено. — Не слухаючи Рендалових протестів, вони обидва попрощалися й повісили слухавку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Створи щось. Історії, які неможливо (не) прочитати» автора Чак Поланік на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Старший Синок Червоного Султана“ на сторінці 3. Приємного читання.