Розділ «Палій»

— Ладлоу, в тебе двоє дітей. Ти не можеш проводити всю свою відпустку далеко від сім’ї.

Як і перше, Веселкове Сяйво дозволив їй висказатися. Він не відповідав. Не виправдовувався. На нього справила враження якість сигналу. Йому було навіть чутно скрегіт її зубів.

— Почасти душа мені підказує, що мені варто від тебе піти, — закинула вона наживку. — Треба мені від тебе піти? Забрати дітей, поміняти замки і виїхати? — Голос у неї стиснувся, немов кулак, вона чекала. — Це те, чого ти бажаєш?

Він слухав. Давав їй можливість випустити пару. Його настроєва каблучка потемнішала й темнішала далі, перетворюючись майже на обсидіанову.

— Ладлоу, ти ще слухаєш?

Він слухав, але не сказав цього.

— Гаразд, — промовила вона. І відімкнулася.

Він вирушив тим самим шляхом назад до Медійного Павільйону. В рудоволоски була пауза між інтерв’ю. Вона якраз пила дієтичну колу, коли Веселкове Сяйво потрапив на її карі очі. Оцінивши зазивний вираз її обличчя, він зрадів, що на ньому чиста настегенна пов’язка. Веселкового непокоїло, що його дружина і діти можуть побачити трансляцію, але за те, щоб її побачили його ділові партнери, він молився. Оператор всадовив його під смугасту парасолю, а рудоволоска перевірила себе в дзеркалі. Трохи пошпортавшись, вони врешті-решт пристебнули крихітний мікрофон до його бороди.

— Я намагалася вам додзвонитися, — простягнула вона йому свою всіяну веснянками руку. — Мене звуть Шкіпер. — Обернувшись до камери, вона спитала: — Ти готовий? — Чоловік у бейсбольному картузі й навушниках показав їй два великі пальці.

Веселкове Сяйво розумів офіційну позицію табору щодо мас-медій. Медійники перебували тут для того, щоб експлуатувати фестиваль, перетворюючи його на товар, який буде ефективно використано для продажу інших товарів: пива, кондомів, будь-чого, чого прагнуть шукачі розваг. Тим не менше медії надають паліям можливість поділитися зі світом своїми ідеями й концепціями. Фокус полягав у тім, щоб не потрапити в пастку запитання типу «ось ти й попався». Він відповідав: так, його ім’я Веселкове Сяйво. Ні, він не голова служби безпеки цього наметового містечка. Його робота — полегшення спілкування між кланами. Вона поставила низку стандартних запитань про конфлікти. Про наркотики. Про сексуальні напади. Раптом, зненацька, ведуча програми, ця Шкіпер, спитала:

— Що таке код «Кучерява М’ята»?

Веселкове Сяйво засумнівався, чи він правильно дочув:

— Код що..?

Вона кивнула:

— Один сумний клоун порадив мені про це спитати.

Веселкове Сяйво знизав плечима:

— У нас немає такого терміна.

— Це означає серійного вбивцю, це так чи ні? — Рудоволоса й на мить не збилася зі свого ритму. Вона показала пальцем у бік гурту, що стояв і дивився на них. — Он той клоун, якщо я не помиляюся.

Він простежив за її поглядом до того місця, де той сфокусувався серед аудиторії, там стояв якийсь похмурий клоун. Знайомий на вигляд, але тільки тому, що всі клоуни були схожими одне на одного. Щось таке в його очах чи в поставі.

Веселкове Сяйво завиляв: