Розділ «Летючі зорі»

— Я хочу, аби ви їх віддали, Фламбо, і я хочу, щоб ви покінчили з таким життям. У вас ще є і молодість, і честь, і почуття гумору, але при вашій професії цього не стане. Можна триматися на одному рівні добра, але ще нікому і ніколи не вдавалося втриматися на одному рівні зла. Цей шлях веде вниз. Добра людина п'є і стає жорстокою; правдива людина вбиває і потім змушена брехати. Я знав багатьох людей, які починали, як і ви, благородними розбійниками, веселими грабіжниками багатих і закінчували в мерзенності й бруді. Моріс Блюм починав як переконаний анархіст, батько знедолених, а закінчив — шпигуном і доносником, якого обидві сторони використовували і зневажали. Гаррі Берк, організатор руху «Гроші для всіх», був щиро захоплений своєю ідеєю — тепер його утримує напівголодна сестра, а він пропиває її останні гроші. Лорд Ембер спочатку опинився на дні в ролі мандрівного лицаря, тепер же наймерзенніші лондонські покидьки шантажують його і він змушений їм платити. А капітан Барийон, колись уславлений джентльмен-апаш,[19] помер у божевільні, у страху перед детективами та скупниками краденого, які зрадили і зацькували його. Я знаю, у вас за спиною вільний ліс і він дуже привабливий, Фламбо. Я знаю, що за одну мить ви можете зникнути там, як мавпа. Але колись ви станете старою сивою мавпою, Фламбо. Ви сидітимете у вашому вільному лісі, і на душі у вас буде холод, і смерть ваша буде близько, і верхівки дерев будуть зовсім голими.

Нагорі й далі було тихо; здавалося, маленький чоловічок під деревом тримає свого співрозмовника на довгій невидимій прив’язі. І він продовжував:

— Ви вже зробили перші кроки униз. Раніше ви хвалилися, що ніколи не чините ницих вчинків, але сьогодні ви скоїли ниций вчинок. Через вас підозра впала на чесного юнака, проти якого і без того налаштовані всі ці люди. Ви розлучаєте його з дівчиною, яку він кохає і яка кохає його. Але ви ще й не такі підлості вчините, перш ніж помрете.

Три блискучих діаманти впали з дерева на землю. Маленький чоловічок нахилився, щоби підняти їх, а коли він знову поглянув нагору — зелена клітка дерева була порожньою: сріблястий птах випурхнув.

Звістку про те, що діаманти випадково знайдені в саду, зустріли бурхливою радістю. І подумати тільки, натрапив на них саме отець Браун. А пан Леопольд з висоти свого благовоління навіть сказав священикові, що хоча сам він і дотримується ширших поглядів, однак готовий поважати тих, кого переконання зобов’язують до самітництва і невідання мирських справ.