TextBook — Аллах! Аллах акбар![75] — лементували турки.
— А, чорт! — крикнув хтось пронизливо.
— Бий, собаку! — ревів десь між шатрами Гашпар Пете.
Турки голосять, кричать угорці. Падають темні постаті, підплигують. Земля дрижить під кінськими копитами.
Гергей налітає на купу бусурманів, які нажахано з'юрмилися, рубає, січе їх, б'є навідліг. Шабля його не щадить нікого, і падають турки, лягають перед ним, наче пшеничне колосся червневої пори, коли мчать нивою хорти.
— Аллах! Аллах!
— На, собако бусурманська!
Усі турецькі коні пасуться у табуні. Намагаючись врятуватися, турки ятаганами ріжуть пута і вихоплюються на коней.
— За мною, хлопці! — кричить Гергей.
І угорці налітають на вершників. Рубають, колють і людей, і коней. Дзвенять шаблі, тріщать списи.
— Аллах! Аллах!
— На тобі, псюго поганський! — лунають крики й удари.
Нажахані турки вистрибують на коней. Навіть по двоє на одного. Хто встигає, рятується верхи. А ті, кому не вдається видряпатися на коня, дають драла пішки, зникають у темряві.
Але Гергей не гониться за ними. Він зупиняється і сурмить збір.
З-поміж наметів вискакують угорці, біжать до командира.
— Турки тікають! — кричить Гергей.— Беріть, хлопці, все, що можна, тільки не випускайте з рук вуздечок. Хапайте з вогнищ головешки і кидайте їх у намети!
Угорці знову розсипаються. Гергей струшує кров з шаблі, щоб очистити її, тричі проколює лезом полотнище намету.
— Тьху! Гидотна робота! — задихаючись, каже він Золтаї, який і свою шаблю витирає так само.
А турків уже й слід прохолов.
Гергей кличе до себе Фюгеді:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта Лихоліття Егера“ на сторінці 47. Приємного читання.