Розділ «Кірстен Бойє Скоґландія»

Режисер поклав їй на плече руку й мовив:

— Ну, ось.

Найважче буде вночі, надто так близько від міста. Мабуть, вони вже давно оголосили розшук, та й картата куртка багатьом упала в очі. Але без куртки вночі було б холодно.

Хлопець у береті відчинив дверцята телефонної будки. Знайти телефон-автомат, що взагалі ще приймає монети, було нелегко, адже більшість із них уже давно демонтували. А тепер іще одна проблема: нашкребти монет, щоб їх вистачило на розмову. Але про мобільний телефон шкода й думати: краще, ніж ним, і не допоможеш визначити, звідки дзвониш.

На другому кінці довго лунали самі гудки. Невже Йоас вимкнув свого мобільника?

— Алло! — озвався нарешті хлопчачий голос.

Слава Богу!

— Йоас слухає. Алло!

— Йоасе!

Повз телефонну будку сунув потік машин, і в цьому гуркоті майже неможливо було розчути, що казав на другому кінці Йоас.

— Це я, ти мене чуєш? Чи ти мене чуєш?

— Ну, звісно, чую. А чом би я не чув? — здивувався Йоас. — Що сталося?

— Слухай, Йоасе! Перекажи Ліронові, що я в дорозі до вас. Нехай сховає мене! Я… я не можу…

У слухавці тихенько клацнуло й пролунали гудки. Монет не вистачило.

Діставатися до того кварталу найпростіше буде, мабуть, в обхід міста. Ті висотні будинки з очей не згубиш: у темряві їхні вікна світяться, мов мозаїка з вогнів, на всю околицю. І за одним із тих вікон мешкав Лірон.

— Готово, — сказала гримерка. — Тут, по суті, майже й не було чого робити! — Вона обернулася до вікна, біля якого, спершись на підвіконня, стояла пані Тяркс і спостерігала за ними. — Просто неймовірно! Якби не оці темні коси, можна було б подумати…

— Дякую, ви попрацювали дуже добре, — кинула Тяркс. Її слова пролунали так, ніби вона вже прощалась.

Гримерка ще раз схилилася над Ярвен і поправили пасмо на перуці.

— А навіщо?.. — почала вона. — Для чого?..

— Ми вже пояснювали вам, що це має бути сюрприз для принцеси на її день народження, — сказала Тяркс, і в її голосі Ярвен злякано почула нотку, яка нагадувала погрозу. — Ми зобов’язали вас додержуватися цілковитого мовчання. Ви ж знаєте, порушення обіцянки, даної королівському дому, — це однаково що державна зрада, і карають за це, як за державну зраду.