— Бугага, Ларрі.
— Ну, ще можемо сказати їй, що електрику ввімкнули. Якщо вона вдома.
Френ кивнула.
— Так, це, мабуть, годиться.
— Не обманюй себе, Френ. У неї виникли б підозри, навіть якби ми їй сказали, мовляв, прийшли розповісти, що нам явився Ісус Христос і він зараз гуляє поверхнею міського водосховища.
— Це якщо вона в чомусь винна.
— Так. Якщо в чомусь винна.
— Ходімо, — мовила Френ після недовгих роздумів. — Пора.
——
Легенда не знадобилася. Гучний стукіт спочатку в парадні, потім у чорні двері переконав їх, що в Гарольда справді нікого немає вдома. І на краще — що більше Френ думала про їхню легенду, то менш переконливою вона їй здавалася.
— Як ти заходила? — спитав Ларрі.
— У підвальне віконечко.
Вони обійшли будинок, і Ларрі безуспішно смикав його, а Френ стояла на сторожі.
— Може, ти туди й пролазила, — сказав він. — Але зараз тут замкнено.
— Та ні, воно просто заїдає. Давай-но я.
Але їй так само не вдалося. Колись між її першим походом сюди і цим моментом Гарольд міцно його замкнув.
— Що ж робити? — спитала вона.
— Розіб’ємо.
— Ларрі, він же побачить.
— Ну і хай бачить. Якщо йому немає чого ховати, то подумає, що то діти бавилися, лазили порожніми будинками. У нього ж будинок і правда наче порожній: жалюзі опущені. А якщо має що ховати, то розхвилюється — і так йому й треба. Правильно?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протистояння. Том 2» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (1)“ на сторінці 212. Приємного читання.