Розділ «Частина третя Роздача»

— Мені шкода, що він помер, Пенні. А ще мені шкода, що Роджера звинуватять у всіх бідах, які нещодавно сталися. І я не думаю, що це справедливо.

Пенні повільно моргнула, ніби простак, який бореться з фізикою вищого рівня.

— Але за що їм винити Роджера?

— Я думаю, його підставили. Хтось використовував Роджера, вертів ним у брудній політичній грі — поки Роджер не зламався.

Пенні кілька секунд міркувала над цим.

— Він не єдиний, кого підставили,— сказала нарешті вона.

— До чого ви?

— Патрик. Йому надіслали касету. Він думав, що то була я.

— Який Патрик?

— Патрик Вултон. Він думав, що то я зробила запис нас у ліжку, щоб шантажувати його. Але це був хтось інший. Не я.

— То ось чому він вибув! — задихнулася Меті, здогадавшись.— Але ж... Хто б міг зробити такий запис, Пенні?

— Не знаю. Гадаю, мало не будь-хто на партійній конференції. Будь-хто у Борнмуті, будь-хто в готелі.

— Пенні, не будь-хто! Хай хто шантажував Патрика Вултона, він мав би знати, що ви з ним спали.

— Родж знав. Та він би ніколи... Так же ж? — раптово заблагала Пенні, відчайдушно шукаючи розради. Її почали охоплювати сумніви.

— Хтось шантажував і Роджера. Хтось, хто напевне знав, що він сидить на наркотиках. Хтось, хто змусив його злити опитування громадськості, змінити комп’ютерні файли і зробити всі ті речі. Хтось, хто...

— Вбив його?

— Гадаю, так, Пенні,— м’яко сказала Меті.

— Навіщо?..— простогнала Пенні.

— Щоб замести сліди.

— Ви знайдете його заради мене, Меті?