TextBook Вона промовила дуже тихо:
— Я не можу… не можу.
І раптом, без попереджень, вона зірвалась, опустивши обличчя на витягнуті руки, — вона заридала, наче у неї зараз розірветься серце.
Полковник підхопився і незграбно став поряд із нею.
— Я… Погляньте…
Він зупинився і, повернувшись, визвірився на Пуаро:
— Я зламаю кожну кістку у вашому триклятому тілі, бридкий маленький нікчемо.
— Мсьє! — запротестував мсьє Бук.
Арбатнот обернувся до дівчини.
— Мері… Заради Бога…
Вона підскочила.
— Це нічого. Зі мною все гаразд. Я вам більше не потрібна, мсьє Пуаро? Якщо потребуватимете, то прийдіть, знайдіть мене. О, я виставила себе справжньою ідіоткою!
Вона поспішила з вагона. Арбатнот, перед тим як попрямувати слідом, ще раз напав на Пуаро:
— Міс Дебенгем не має нічого спільного з цією справою, нічого, чуєте мене? І якщо ви її засмучуватимете та турбуватимете, то матимете справу зі мною.
І пішов геть.
— Як добре поспостерігати за розлюченим англійцем, — сказав Пуаро. — Вони дуже кумедні. Що більше вони відчувають емоцій, то менше стежать за мовою.
Але мсьє Бук не зацікавився емоційними реакціями англійців. На нього наплинуло захоплення своїм другом.
— Mon cher, vous êtesépatant, — прокричав він. — Ще один чудовий здогад. C’est formidable[80].
— Просто неймовірно, як ви додумуєтесь до такого, — захоплено промовив доктор Константін.
— Цього разу це була не моя заслуга. Це був не здогад. Графиня Андрені майже розповіла мені.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вбивство у «Східному експресі»» автора Аґата Крісті на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Еркюль Пуаро сідає та розмірковує“ на сторінці 26. Приємного читання.