Розділ «Частина друга Свідчення»

Пуаро взяв сумку й повісив на ручку дверей, що вели в суміжне купе.

— Précisément[62], зрозуміло, — сказав він. — Засув трохи нижче ручки, сумка заступає його. З того місця, де ви лежите, ви не бачите засув.

— То ж я вам про це весь час кажу!

— І шведська леді, міс Олссон, стояла тут, між вами і дверима. Вона спробувала відчинити їх і сказала, що вони замкнені.

— Так і було.

— Та все одно, мадам, вона могла помилитися. Розумієте, про що я говорю? — Здавалося, Пуаро не терпілося пояснити. — Засув — це просто металевий виступ. Повернений направо замикає двері, а якщо він зліва, то вони відімкнені. Можливо, вона просто пошарпала ручку, а оскільки двері були замкнені з іншого боку, вона припустила, що ви їх замкнули.

— Ну, гадаю, це було не надто розумно з її боку.

— Мадам, найдобріші та найчемніші люди не завжди найрозумніші.

— Так, звісно.

— До речі, мем. Ви подорожували в Смирну цим шляхом?

— Ні. Я припливла просто в Стамбул. Друг моєї дочки, містер Джонсон (надзвичайно приємний чоловік, шкода, що ви не знайомі), зустрів мене і показав Стамбул. Це місто мене дуже розчарувало, усе руйнується. А ті мечеті, ті шарудливі штуки, які одягають на взуття… Про що я говорила?

— Ви говорили, що вас зустрів містер Джонсон.

— Ах, так. Він провів мене до французького торговельного судна, що пливе до Смирни, а на причалі на мене чекав зять. Що він скаже, коли про все це почує? Моя дочка сказала, що це найбезпечніший і найлегший шлях, який тільки можна уявити. «Ти просто сядеш у вагон, — казала вона, — і приїдеш просто до Парижа, а там тебе зустріне представник «Американ Експрес». Боже мій, як же мені скасувати квиток на пароплав? Я повинна їм повідомити. Але я не можу. Це так жахливо…

І знову в очах місіс Габбард забриніли сльози.

Пуаро, який уже не міг всидіти, схопився за цю можливість.

— У вас шок, мадам. Офіціант зараз принесе вам чай і печиво.

— Не думаю, що захочу чаю, — сказала місіс Габбард зі слізьми на очах. — Це швидше англійський звичай.

— Тоді, каву, мем. Вам потрібно щось міцніше.

— Від того коньяку в мене трохи паморочиться в голові. Гадаю, я випила б кави.

— Прекрасно. Вам потрібно набратися сили.