— Як ви сказали, — пробурмотів Пуаро. — Саме так мало статися.
Але замислений вигляд не покидав його обличчя.
— І що ж це? — вимагав відповіді мсьє Бук. — Є щось, правда ж, що вас не влаштовує?
Пуаро швидко глипнув на нього.
— Хіба вас дещо не насторожило? Ні, очевидно, ні. То таке, дрібничка.
Провідник виглянув у коридор.
— Американка повертається.
Доктор Константін мав винуватий вигляд. Він розумів, що мав би поставитися до місіс Габбард делікатніше. Та вона прямувала не до нього. Уся її енергія зосередилася на іншому.
— Я скажу вам відверто, — сказала вона, задихавшись, просто з порога. — Ні хвилини більше я не пробуду в тому купе! Я не спала б там навіть за мільйон доларів.
— Але, мадам…
— Я знаю, що ви хочете сказати, тому повторюю вам, що я цього не робитиму. Краще просиджу всю ніч у коридорі.
Вона почала плакати.
— О! Якби моя дочка тільки знала! Якби вона могла бачити мене! Чому…
Пуаро твердо перервав її.
— Мадам, ви неправильно зрозуміли. Ваше прохання цілком слушне. Ваш багаж негайно перенесуть у інше купе.
Місіс Габбард опустила свою хустинку.
— Справді? О, я вже почуваюся краще. Але ж вагон заповнений. Хіба що один із джентльменів…
Заговорив мсьє Бук.
— Мадам, ваш багаж перенесуть у інший вагон. Ви отримаєте купе в сусідньому вагоні, який причепили в Белграді.
— О, це чудово! Я не з тих забобонних невротичок, але спати в купе, коли за стіною труп… — Вона здригнулася. — Це зведе мене з розуму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вбивство у «Східному експресі»» автора Аґата Крісті на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Свідчення“ на сторінці 66. Приємного читання.