Розділ «Частина друга Свідчення»

— Боюся, що ні. Вибачте, сер.

— Ви не знаєте, між вашим господарем і мсьє Макквіном були якісь сварки чи непорозуміння?

— О, ні, сер. Містер Макквін дуже приємний джентльмен.

— Де ви працювали, перш ніж почали працювати в мсьє Ретчетта?

— У сера Генрі Томлінсона, сер, Ґросвенор-сквер.

— Чому ви пішли звідти?

— Сер, він збирався у Східну Африку і вже не потребував моїх послуг. Але я впевнений, він за мене поручиться. Я працював у нього кілька років.

— А як довго ви працюєте в Ретчетта?

— Лише понад дев’ять місяців, сер.

— Дякую вам, Мастермане. До речі, ви курите люльку?

— Ні, сер. Я курю тільки цигарки — дешеві цигарки.

— Дякую вам. Це все.

На мить камердинер завагався.

— Перепрошую, сер, але літня американка, як би то краще описати, дуже схвильована. Вона каже, що знає про вбивцю все. Сер, вона дуже збуджена.

— У такому разі, — сказав Пуаро, усміхаючись, — тепер нам краще поговорити з нею.

— То я скажу їй, сер? Вона вже досить довго кличе когось із керівництва. Провідник намагається втихомирити її.

— Запросіть її до нас, мій друже, — сказав Пуаро. — Ми послухаємо її історію.

Розділ четвертий

Свідчення американської леді

Місіс Габбард прийшла у вагон-ресторан така збуджена, що навіть не могла слова промовити.