Розділ «Частина третя Дорослі»

— І ви знаєтешро ті голоси, містере?

— Я їх чув, — сказав Білл. — Дуже, дуже давно. А ти знав кого-небудь з тих дітей, яких було вбито тут, синку?

Сяйво зникло з очей хлопчика; натомість з’явилася нашорошена тривожність.

— Мій тато каже, мені не можна балакати з чужими. Він каже, будь-хто може виявитися вбивцею.

Він відступив ще на крок від Білла, пересунувшись у плямисту тінь в’яза — дерева, в яке Білл якось вгатився на своєму велосипеді двадцять сім років тому. Він тоді сильно забився і погнув кермо.

— Це не про мене, хлопчику. Чотири останні місяці я пробув у Англії. Я тільки вчора приїхав у Деррі.

— Мені все одно не можна з вами балакати, — повторив хлопець.

— Це правильно, — кивнув Білл. — Це в-в-вільна країна.

Помовчавши трохи, хлопчик промовив:

— Я товаришував з Джоні Ф’юрі якийсь час. Він був хорошим Хлопцем. Я плакав, — закінчив він буденно й сьорбнув рештки свого соку-морозива. Немов згадавши про щось, він вистромив язика, який став у нього тимчасово яскраво-помаранчевим, і облизнув руку.

— Тримайся подалі від дренажних колодязів і водостоків, — сказав спокійно Білл. — Тримайся подалі від безлюдних місцин і покинутих будинків. Тримайся подалі від залізничної станції. Але найголовніше — тримайся подалі від дренажних колодязів і водостоків.

Блиск повернувся в очі малого, але він довгенько нічого не казав. А потім:

— Містере, хочете почути дещо кумедне?

— Звісно.

— Ви знаєте той фільм, де акула пожирала всіх тих людей?

— Усі знають. «Ще-е-елепи».[583]

— Ну, розумієте, у мене є один друг. Томмі Вікананса його звуть, і він не дуже кмітливий. Не має клепки в себе під дахом, тямите, що кажу?

— Йо.

— Він вважає, що бачив ту акулу в Каналі. Він був там сам-один, у Бессі-парку, пару тижнів тому, і каже, ніби бачив її плавець. Він каже, що той був футів вісім чи дев’ять заввишки. Тільки сам плавець такий високий, вам ясно? І от він такий: «Оце-тo й убило Джоні й інших дітей. То була та акула, Щелепи, я знаю, бо сам її бачив». А я такий: «Наш Канал такий забруднений, що нічого в ньому не виживе, навіть верховодка. А ти думаєш, ніби бачив саму Щелепи там. У тебе десятої клепки не вистачає, Томмі». Томмі каже, ніби та акула вихопилася з води, точно як у кінці того фільму, і намагалася його вкусити, але він вчасно відскочив назад. Дуже кумедно, га, містере?

— Дуже кумедно, — погодився Білл.