Розділ «Філіпп Майєр Син»

— А як інакше?! — не вгавав Ескуте. — Я ж чудово знаю, що батько не платитиме такий викуп, коли мені закортить одружитися.

— А з ким ти хочеш одружитися? — обережно запитав я.

— Та ні з ким! — відрубав Ескуте. — Той жирний виродок забрав собі незвичайну красуню, яка мала б дістатися мені. А іншої мені не треба.

— Ти б краще на її сестру оком накинув, — сказав Неекару.

— Вісьмох коней із того викупу, — не звернув уваги на його слова Ескуте, — здобув у походах особисто я. А той вилупок і пальцем не поворухнув. Жалюгідний жирний боягуз! Коли він востаннє у похід ходив?

— Ти б оце припинив, — мовив Неекару.

— Мені начхати, якщо він почує!

— Зараз, може, і так. Але потім ти дуже шкодуватимеш.

Запала тиша. Мені взагалі незрозуміло було, чого Ескуте так переймається. Він здобув у походах уже шість скальпів. І, попри свій поки що невисокий зріст і худорлявість, був вродливим, а також дуже спритним і сміливим. Тож усі мешканці нашого селища — і чоловіки, і жінки — поважали його. Але, з іншого боку, він був правий. Ні За Холодну Воду — єдина жінка в нашому селищі, яка гідна була б стати його дружиною.

— Є ж іще білява красуня, яку захопив у полон Ліниві Ноги, — наче вгадав мої думки Неекару. — Німка, як там її звати?

— Жовте Волосся, — підказав я.

— Еге ж. Так ось, вона така ж гарна, як і Ні За Холодну Воду.

— Щоб я одружився з якоюсь жалюгідною полонянкою?! Тіететі, без образ.

— У жилах кожного з нас тече кров полонених, — зауважив Неекару.

— Може, й так. Але я нізащо не одружуся з нею.

— Ти ж наче не гнівався на мене тоді, вночі? — промимрив я.

— Я не гніваюся на тебе. Зовсім ні. Я радий, що ти скуштував цього. Ти справді це заслужив. А от мій жирний, потворний брат-боягуз — ні! Ну як, як батько міг заплатити той викуп, навіть не торгуючись? Це що, лише тому, що Гладкий Вовк — його старший син?!

— Ми всі знаємо, що вождем станеш ти, — мовив Неекару. — Твій брат — просто синок заможненького батька.

— А раптом мене вб’ють до того, як я стану вождем? А батько тим часом платитиме ще викупи, аби роздобути своєму гладкому синочкові ще красунь-дружин.

— Я, принаймні, потурбуюся про те, щоб із тебе не зняли скальп.