Розділ «Нездоланний»

Вони пройшли через будинок до робочого кабінету, оздобленого темними панелями та надійно захищеного від сонця опущеними жалюзі. Там були шкіряні крісла та камін, викладений річковою галькою. Вони сіли, жінки майже торкалися одна одної колінами, а Ричер відкинувся назад. Сестра Мак-Кенна запитала:

– З чого мені слід почати?

Ричер відповів:

– Розкажіть нам усе, що вам відомо про Ківера.

– Звісно, я ніколи з ним не бачилася. Але Пітер любить усе обговорювати до деталей, тож під час процесу відбору мені здавалося, що я до якоїсь міри знайомлюся з усіма претендентами.

– Скільки було цих претендентів?

– Для початку вісім.

– Процес відбору був тривалим?

– Майже шість тижнів.

– Це дуже ретельний підхід.

– Це Пітер.

– Як часто ви розмовляли з ним?

– Майже кожного дня.

– Скільки тривали дзвінки?

– Іноді навіть близько години.

– Це досить довго.

– Він мій брат. І він самотній.

– Для чого йому знадобився приватний детектив?

– Через Майкла, його сина. Мого племінника.

– Кажуть, що через нього виникали певні проблеми.