TextBook Вона кивнула, і він хутко доїв решту сніданку. Поки він мив чашку, вона спитала, чи не купував він учора газету.
«Вона у вітальні», — відповів він.
«Є щось нове?»
«Ні. Стара всячина. Те саме по всій країні. То тут, то там. Вони досі не змогли знайти мікроба».
Вона прикусила нижню губу.
«Ніхто не знає, що це?»
«Сумніваюся. Якби знали, то, певно, вже б розповіли».
«Але в них же має бути бодай якесь уявлення».
«Та чи не кожен зустрічний має уявлення. Але вони й ламаної копійки не варті».
«І що ж кажуть?»
Він знизав плечима: «Та всього потроху, від біологічної зброї і так далі».
«А ти як думаєш?»
«Чи це біологічна атака?»
«Так», — сказала вона.
«Війна скінчилася», — відповів він.
«Бобе, — раптом проказала вона, — ти певен, що маєш іти на роботу?»
Він безпорадно всміхнувся.
«А як інакше? — відповів. — Нам же треба щось їсти».
«Я знаю, та все ж…»
Він потягся до неї через стіл, відчувши, яка в неї холодна рука.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Я — легенда» автора Річард Метісон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина II Березень 1976 року“ на сторінці 8. Приємного читання.