Автовідповідач вмикається після четвертого.
Третій дзвінок.
— Алло?
Пфефферкорну забракло повітря. Немов він дихав крізь соломинку для коктейлів.
— Алло? — повторила дочка.
Голос у неї був занепокоєний. Може, важкий день? Хотілося її утішити. Все буде добре, хотів сказати він. Дозволь тобі допомогти. Але сказати цього він не міг. І не міг допомогти. Подумки просив її не вішати слухавку. Не мовчи, думав він. Скажи «Алло» іще раз. Не мовчи. Не кидай слухавку. Скажи щось іще. Скажи: «Я вас не чую». Запитай: «Чи можете ви передзвонити?» Скажи хоч щось. Розсердься. Почни кричати. Просто говори.
Заплакала дитина.
Вона повісила слухавку.
Якийсь час Пфефферкорн не ворушився. Слухавка здавалася дуже важкою. Він обережно її поклав. Телефон виплюнув картку. Він сунув її в кишеню. Пішов чекати на автобус.
Глава сто двадцята
аступного ранку, коли він повертався з ринку, його гукнув брат Мануель.
— У тебе гість. Я попросив його зачекати в ризниці.
Пфефферкорн передав пакети і пішов по коридора. Постукав і увійшов.
Вони стояли віч-на-віч.
— Вітаю, Янкеле.
— Вітаю, Біллє.
— Схоже, ти не дуже здивований мене бачити?
— Зараз мене так просто не здивуєш.
— Борода мені подобається,— сказав Білл.— Ти з нею став якимось особливим.
Пфефферкорн посміхнувся.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чтиво» автора Джессі Келлерман на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сім: Deus Ех Machina (Бог із машини) “ на сторінці 4. Приємного читання.