– У чому?
– Перші, хто двічі злітав на Марс.
– О, справді. Навіть Вотні не може такого сказати про себе.
– Не може.
Хвилинку вони мовчки дивилися на Марс.
– Фоґелю, – сказав Бек.
– Ja.
– Якщо я не зможу дотягтися до Марка, я хочу, щоб ти відчепив линву.
– Докторе Бек, – сказав Фоґель, – командир заборонила це.
– Знаю, що заборонила, але якщо мені не вистачатиме кілька метрів. Я хочу, щоб ти відчепив мене. Я маю маневровий рюкзак, тож зможу повернутися і без прив’язі.
– Я цього не робитиму, докторе Бек.
– Це моє життя в небезпеці, і я кажу, що все гаразд.
– Ти не командир.
Бек сердито зиркнув на Фоґеля, але через те, що дзеркальні щитки їхніх шоломів уже були опущені, ефект пропав марно.
– Гаразд, – сказав Бек. – Але закладаюся, що ти передумаєш, коли припече.
Фоґель не відповів.
•••
– Десять секунд, – сказала Йогансен. – Дев’ять… вісім…
– Запуск головних двигунів, – сказав Мартінез.
– Сім… шість… п’ять… Затискачі розімкнулись…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марсіянин» автора Енді Вір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 26“ на сторінці 3. Приємного читання.