Розділ «Лабіринт»

— Тебе це обходить, Maman?

Марі-Сесіль уважно глянула на своє віддзеркалення, потім на сина, що відбивався там-таки, вище її голови, неначе позуючи для портрета. Його голос був звичайним, проте очі виказували його.

— Ні, — сказала вона, відчуваючи, як син трохи розслабився. — Просто цікавлюся.

Франсуа-Батист стиснув материні плечі й забрав руки.

— Він живий, якщо хочеш знати. Він спричинив деякі проблеми, коли хлопці витягали його, тому довелося трохи заспокоїти його.

Марі-Сесіль здійняла брови.

— Сподіваюся, не надто, — промовила вона, — напівсвідомий він мені не потрібен.

— Тобі? — різко спитав Франсуа-Батист.

Марі-Сесіль одразу ж прикусила язика. Син їй потрібен у доброму гуморі.

— Нам, — виправилася вона.

Розділ 69

Еліс ще дрімала в затінку піддеревами, коли за кілька годин з’явився Одрік.

— Я приготував нам попоїсти.

Після відпочинку він виглядав краще. Тепер його шкіра позбулася воскового відтінку, зникло напруження в рисах обличчя, а очі яскраво світилися.

Зібравши свої речі, Еліс попрямувала за господарем. Козячий сир, оливки, томати, персики й глек з вином вже стояли на столі.

— Будь ласка, пригощайтеся.

Як тільки вони сіли за стіл, Еліс почала розпитувати про те, що доти обмірковувала. Вона помітила, що Одрік їв обмаль, зате пив забагато вина.

— Алаїс коли-небудь намагалася повернути Книги, викрадені її сестрою й чоловіком?

— Щойно тінь війни впала на південні землі, головним наміром Харифа було знов об’єднати Трилогію, — промовив Беяр. — Оріана призначила нагороду за голову Алаїс. Це утруднювало її подорожі. У рідкісних випадках, покидаючи межі села, жінка, зазвичай, змушена була маскуватися. А спроба вирушити на північ була просто божевіллям. Саже розробив кілька планів, як дістатися Шартра, але жоден з них не мав успіху.

— Через Алаїс?