Я не буду докучати,
Просто хочу запитати,
Цей автобус ваш магічний
Продається в руки інші?
Заплачу і покочу
До своєї милої.
Хочу… хочу… хочу…
(Не на продаж…)[106]
The Who
Більшу частину історії вона подужала розповісти нормально, сидячи в одному з двох крісел для гостей, міцно стискаючи коліна й схрестивши гомілки, охайно вдягнена в різнокольоровий вовняний светр і коричневу вельветову спідницю. А розплакалася тільки наприкінці, і ніяк не могла знайти носову хустинку. Денніс Ґілдер простягнув їй коробку з паперовими серветками, що стояла на тумбочці біля ліжка.
— Лі, ти не хвилюйся так, — сказав він.
— Я н-н-не можу! Він до мене не приходить і в школі такий втомлений… і ти с-сказав, що тут його не було…
— Він прийде, коли я знадоблюся, — відповів їй Денніс.
— От уже ця твоя п-п-пацанська ф-ф-фігня! — вигукнула вона й комічно сама здивувалася з того, що сказала. Від сліз у легкому макіяжі на її щоках пролягли борозенки. Якусь хвилю вони з Деннісом дивилися одне на одного, а потім розсміялися. Та сміх той тривав недовго й не таким уже й добрим був.
— А Моторот його вже викликав? — спитав Денніс.
— Хто?
— Моторот. Так Ленні Беронґґ кличе містера Вікерза. Шкільного психолога.
— А! Так. Я думаю, так. До психолога в кабінет його викликали позавчора, у понеділок. Але він нічого не розказував. А я не наважилася спитати. Він узагалі не говорить. Дуже дивний став.
Денніс кивнув. Він сумнівався, що Лі це розуміє — надто глибоко її затягнули власні переживання й розгубленість, — але він сам відчував безсилля й усе глибший страх за Арні. Судячи зі звітів, які просочилися в його кімнату за останні кілька днів, Арні, здавалося, був на межі нервового зриву; доповідь Лі була найсвіжішою й найбільше рясніла подробицями. Ще ніколи в житті йому не хотілося бути якнайдалі від усього цього, як зараз. Авжеж, він міг подзвонити Вікерзу й спитати, чи може він чимось допомогти. А ще він міг подзвонити Арні… хоча зі слів Лі виходило, що той тепер був або в школі, або в Дарнелла, або вдома, відсиплявся. Його батько завчасно приїхав додому з якоїсь там конференції, і в них знову відбулася сварка, розказала йому Лі. І хоч Арні прямо про це не висловився, Лі сказала Деннісу, що, на її думку, він впритул наблизився до того, щоб просто піти з дому.
Розмовляти з Арні в Дарнелла Денніс не хотів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Крістіна» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стівен Кінг Крістіна“ на сторінці 134. Приємного читання.