Лоліта

звичайно, а душу. Посеред працi, однак, я побачив, що не можу виставити на

розгляд живу Лолiту. Я, може, скористаюся чимось iз моєї повiстi на закритих

засiданнях, та її друк змушений вiдкласти.

З причин, якi можуть побачитись очевиднiшими, нiж вони є насправдi, я

проти смертної кари; на цю думку пристануть, сподiюсь, мої суддi. Якщо б я

постав, як пiдсудний, перед самим собою, я б присудив себе до тридцяти п'яти

рокiв ув'язнення за розбещення й виправдав би себе в iншому. Та навiть так,

Доллi Скиллер, мабуть, переживе мене на багато рокiв. Подальше рiшення

береться мною з усiєю законною силою й пiдтримкою пiдписаного заповiту; я

бажаю, щоб цi нотатки були надрукованi лиш пiсля смертi Лолiти.

Таким чином анi тебе, анi мене вже не буде в живих на той час, коли

читач розгорне цю книгу. Та

допоки в мене кров грає ще в пишучiй руцi, ти є така ж невiд'ємна, як

я, частина благословенної матерiї свiту, i я в змозi сполучитись з тобою,

хоч я в Новому Йорку, а ти в Алясцi. Будь вiрна своєму Дiковi. Не давай

iншим мужчинам торкати тебе. Не розмовляй з чужими. Сподiюсь, що ти будеш

любити своє дитинча. Сподiюсь, що це буде хлопчик. Сподiюсь, що чоловiк твiй

буде завжди добре з тобою поводитись, бо iнакше мiй привид його настигне, як

чорний дим, як знавiснiлий колос, й розiтне його на шматки, нерв за нервом.

I не жалiй К.К. Довелось вибрати мiж ним i Г.Г. i хотiлось дати Г.Г.