Лоліта

пам'ятi менi залишився для користування тiльки жахутко знiвечений путiвник у

трьох томиках - дiйсний символ мого покраяного минулого); перетнула по двох

рiзних перевалах Скелястi Гори; закрутилась в пiвденних пустелях, де ми

зимували; докотилась до Тихого Океану; повернула на пiвнiч крiзь блiдий

бузковий пух калiфорнiйського мирта квiтучого по лiсових узбiччях; майже

дiйшла до канадського кордону; й за тим потягнулася знов на схiд, через

солончаки, посiченi колами, через рiвнини в хлiбах, назад до вкрай

розвиненого рiльництва, (де ми зробили гак, щоб обминути, попри верескливi

заперечення Лолiтоньки, рiдне мiсто Лолiтоньки, в

кукурудзяно-вугiльно-свинарському районi), й, нарештi, вернула пiд крило

Сходу, пунктирчиком скiнчившись в унiверситетському мiстечку Бердслей.

2.

Проглядаючи наступнi сторiнки, читач має зважати не тiльки на цiлий

маршрут, накреслений вище, з його численними бiчними заїздами, туристичними

тупиками, вторинними колами та примхливими вiдхиленнями, ба також на той

факт, що, аж нiяк не будучи безжурною partie de plasir, наша подорож являла

собою круте, пружне, телеологiчне вивiтлення, чия єдина raison d' tre (цi

французькi клiше показовi) зводилась до того, щоб тримати мою супутницю в

належному станi духу вiд цiлунку до цiлунку.

Гортаю мiй пошарпаний путiвник i смутно бачу знову той парк Магнолiй в