Лоліта

уявити. Мiй свiт був розкраяний. Я чув присутнiсть не однiєї, а двох статей,

жодна з яких не була моєю; обидвi були жiночими для анатома; для мене ж,

котрий дивився крiзь призму почуттiв, "вони були так само рiзнi мiж собою,

як щиголь i щогла". Всьому цьому я тепер надаю рацiю, та у двадцять -

двадцять-п'ять рокiв я не так ясно знався на своїх стражданнях. Тiло добре

знало, чого воно хоче, та мiй розум вiдхиляв кожну його мольбу. Мною

оволодiвали то острах i стид, то нестямний оптимiзм. Мене душили суспiльнi

заборони. Психоаналiсти вабили мене псевдовизволенням вiд лiбiдобелiберди.

Те, що єдиними об'єктами любовного подрогу були для мене сестри Аннабелли,

її повiрницi й кордебалет, менi ввижалось iнколи передвiстям божевiлля.

Iнодi ж я говорив собi, що все залежить вiд точки зору, i що по сутi нема

нiчого поганого в тому, що мене до нестерпу хвилюють нелiтнi дiвчатка.

Дозволю собi нагадати читачевi, що в Англiї, з тих пiр, як був ухвалений

закон (1933-го року) про дiтей та Молодi Персони, термiн "герль-чайлд"

(тобто дiвчинка) визначається як "особа жiночої статi, яка має вiд роду

бiльше нiж вiсiм та менше нiж чотирнадцять рокiв" (пiсля чого, вiд

чотирнадцяти до сiмнадцяти, статут визначає цю особу як "молоду персону"). З

iншого боку, в Америцi, а саме в Масачусетсi, термiн "уейвард чайлд"

(непутяща дитина) стосується технiчно дiвчинки вiд семи до сiмнадцяти рокiв,

яка спiлкується з порочними та нiкчемними особами". Хью Броутон, полемiчний