Повелителі мечів

Він побачив перекошене від жаху обличчя Раліни. Вона сиділа на ліжку зіщулившись в грудку.

Корум подивився на свою ліву руку. Кисть не відрізнялася за розмірами від колишньої, але на ній було шість пальців, і шкіра її

переливалася, як зміїна.

Корум похитнувся, ледь встояв на ногах, спробував зібратися з думками.

- Подарунок Шуля, - незв’язно пробурмотів він - Око Рінна, Рука Кулла - загублених Богів. Я більше не каліка, Раліна.

- Ти в цьому впевнений? - М’яко запитала вона - Навіщо ти погодився, Корум? Тобі зробили страшний подарунок. Він тебе погубить!

- Я погодився, щоб виконати доручення Шуля і врятувати нас обох. Я погодився, щоб помститися Гландиту і, якщо можливо, задушити його

цієї зловісною рукою Я погодився, щоб залишитися в живих.

- Можливо, - тихо сказала вона, - нам з тобою краще було б загинути.

Глава 3

ЗА МЕЖАМИ П’ЯТНАДЦЯТИ ВИМІРІВ

- Яка велика моя могутність, магістр Корум! Я став Богом, а тебе зробив напівбогом! Скоро про нас з тобою будуть складати легенди!

- Про тебе вони вже складаються, - Корум повернувся і побачив ведмедя в шоломі і в картатих штанях, - втім, як і про вадагів.

- Тим краще. Значить, скоро ми будемо фігурувати разом, а саме це я і мав на увазі. Як ти себе почуваєш?

- Трохи болять голова і кисть.

- І ніякого шва! Я - блискучий хірург! Загоєння ідеальне, і зауваж, обійшлося майже без заклинань!

- Тим не менше я нічого не бачу оком Рінна Може, воно не діє?

Ведмідь потер лапи.

- Мозок повинен звикнути до поступаючих в нього сигналів. А поки що, - він дістав прямо з повітря чорну стрічку,

всипану дорогоцінними каменями, - закрий своє нове око цієї пов’язкою.