Повелителі мечів

- Навіщо? Щоб знову осліпнути?

- Не кажи дурниць! Сподіваюся, ти не хочеш весь час бачити світи, що лежать за межами П’ятнадцяти Вимірів?

- І більше ним нічого не можна побачити?

- Звичайно, можна!

Корум насупився і підозріло подивився на чаклуна У цей час око Рінна моргнуло. Дивлячись на Шуля своїм нормальним оком, Корум

одночасно побачив безліч образів, які поступово злилися в одну темну пляму.

- Шуль! Що це?

- Точно не знаю. Кажуть, існують світи, в яких наше життя відбивається, як у кривому дзеркалі Тобі не здається, що ти бачиш один з

них?

Темна пляма кипіла і булькала. Якісь дивні створіння вповзали і виповзали з неї. Вилітали язики полум’я; земля кипіла, як вода;

дивовижні звірі виростали до жахливих розмірів і миттєво стискалися, - все текло, все змінювалося.

- Добре, що я не живу в цьому світі, - прошепотів Корум.

- Гаразд, Шуль, давай сюди пов’язку.

Він надів її на голову, закрив око Рінна, і темна пляма миттєво зникла. Тепер Корум бачив тільки Шуля і Раліну, але вже обома очима. Він сказав їм про це.

- Я ж казав, що в тебе відновиться нормальний зір! - Радісно закричав Шуль.

- Що ти бачив, Корум? - Запитала Раліна. Він похитав головою.

- Не можу пояснити. - Раліна спідлоба подивилася на Шуля.

- Краще б ти забрав свої дари, принц Шуль. Вони не для смертних.

Ведмідь вишкірив зуби.

- Він більше не смертний. Він - напівбог.