Повелителі мечів

Це - твоя нагорода за те, що ти допоміг мені врятуватися. - Тон Джері був одночасно і жартівливий, і багатозначний.

Ерікезе посміхнувся.

- У мене таке відчуття, молода людина, що ти не особливо потребував допомоги.

- Ти помиляєшся, друже мій. Мені загрожувала страшна небезпека. - Вічний мандрівник говорив неуважно і дивився по сторонах, немов

щось шукав і ніяк не міг знайти. Вежу труснуло зі страшною силою.

- Час повертатися, - сказав Ерік, ледь втримавшись на ногах. Корум зауважив, що альбінос тримає під пахвою невелику металеву

коробку.

- Ось і він! - Вигукнув Джері, витягаючи з зваленого в кутку кімнати мотлоху невеликий жезл тьмяного жовтого кольору. -Чванливий

Войлодіон відчайдушно вихвалявся переді мною своїми скарбами, не знаючи їх справжньої вартості. Одного разу він убив мандрівника, який

стверджував, що може зняти з зникаючої Вежі прокляття Хаосу і повернути її на колишнє місце. І мандрівник не брехав, тому що був щасливим володарем Рунного посоха, який ви зараз бачите. Він був у Хокмуна, коли я подорожував з ним по Чорній Імперії.

Глава 2

ДОРОГА В ТАНЕЛОРН

- Що таке Рунний Посох? - Запитав Корум.

- Я насилу пригадую одне його визначення… Ти ж знаєш, у мене погана пам’ять.

Ерік ледь втримався від усмішки.

- Воно й видно, - пробурмотів він.

- Рунний Посох, - повчально сказав Джері, - це - предмет, який існує тільки в тій точці простору-часу, де закони чарівництва і

точних наук не суперечать один одному. Він генерує поле, за допомогою якого зберігається при будь-яких умовах.

Частина стелі обвалилася, Башта накренилася.

Ерікезе відскочив убік.