Повелителі мечів

Корабель повільно підвівся і полетів на захід. Чорні звірі Хаосу забили крилами, страшно закричали; денледіссі помітили втікачів і

кинулися в погоню.

Джері закусив губу.

- Вся справа в послідовності рухів, - пробурмотів він. - Як там говорив Бвудіт-а-Горн?

Переслідувачі не відставали. Плоскі голови на зміїних шиях розгойдувалися, погрожуючи завдати удару в будь-яку хвилину.

Чорні вологі язики, схожі на гігантські щупальця, метнулися до повітряного корабля; один з них зачепив за корму. Раліну кинуло в

обійми Корума; Джері ледь встояв на ногах. Базиліо щосили вчепився йому в плече.

Кіт побачив Гландита, і очі його розширилися від жаху.

Корум почув дикий крик і зрозумів, що герцог Край впізнав тих, хто намагався від нього сховатися. Хоча проводир денледіссі був ще

досить далеко, Принцу в Червоній Мантії здалося, що він дивиться йому прямо в очі. Гландит-а-Край вихопив з піхов величезний меч і потряс ним, немов викликаючи свого ворога на смертельний бій.

Звірі Хаосу стогнали, шипіли, плювалися; потім чотири чорних язики обхопили повітряний корабель з усіх боків, притягаючи його до

червоних пащ з гострими іклами.

- Ми втрачаємо швидкість! - Вигукнув Джері.

- Спробуй подолати бар’єр між сферами.

- Звірі Хаосу здатні піти за нами куди завгодно. - Денледіссі переможно сміялись. Раптово чорні крила почали втрачати свої обриси;

місто внизу покрився туманним серпанком. У темряві заблищали блискавки, закружляли кулі пурпурного кольору. Повітряний корабель

затремтів, як загнаний олень.

Звірі Хаосу на мить зникли й знову з’явилися: вони дійсно могли подорожувати по інших вимірах.

Вічний мандрівник, ні на кого не звертаючи уваги, зосереджено водив руками над панеллю керування. Різнокольорові кришталики

переморгувались. Корабель кидало з боку в бік як при сильній морській хитавиці. Знову заблищали блискавки, пурпурні кулі розлетілися