Повелителі мечів

Танелорн…

- Яким чином? Джері не зможе провести повітряний корабель через виміри.

- Нехай спробує…

- Лорд Аркін, ти повинен дати мені більш чіткі вказівки. Гландит збирається завоювати весь світ. Він знищить тих, хто відмовиться

підкоритися його волі. Як ми можемо врятувати людей, охоплених божевіллям?

- Танелорн… лети в Танелорн… це - єдиний шанс врятувати людство… Я нічого більше… не бачу…

- Ти - жалюгідний Бог, лорд Аркін. Краще б я присягнув на вірність Хаосу. Якщо моєму світі судилося потонути а крові, я волів би

пролити її сам, а не дивитися, як це роблять інші.

- Не треба гіркоти, Корум… Залишається надія… що тобі вдасться вигнати Хаос з П’ятнадцяти Вимірів…

- Мені потрібна не надія, а сила.

- Ти знайдеш її в Танелорні… прощай… Туманний образ зник. Крики звірів Хаосу лунали все ближче й ближче. Корум підійшов до

Алер’яна, який лежав біля стіни ниць.

- Ходімо, старий. Ти полетиш з нами. - Жрець не відповів, і, придивившись, Корум зрозумів, що він мертвий…

Раліна і Джері стояли біля повітряного корабля; гидкі звірі Хаосу кружляли над Хельвіг-нан-Вейком.

- Я розмовляв з Аркіном, - сказав Корум, - але нічого путнього не почув. Він велів нам летіти на інші виміри, не вступаючи в бій, і

відшукати Танелорн. Я пояснив, що Джері не зуміє подолати бар’єр між сферами, а він відповів, що це - єдиний шанс.

- Єдиний так єдиний. - Вічний мандрівник знизав плечима. Спробую, може, що й вийде.

- Якщо б вдалося зв’язатися з жителями Міста Піраміди! - вигукнув Корум. - Їхня зброя знищила б загін Гландита в мить ока!

- Герцог Край прекрасно знає, що в даний момент вадаги знищують, цією зброєю один одного, - зауважив Джері, підходячи до пульта

управління і роблячи паси руками над різнокольоровими кришталиками.