Повелителі мечів

безперервно оновлюючи гардероб, і навіть ухитрився виготовити кілька модних капелюхів, хоча волів носити свій старий, хвацько зміщуючи

її набік. Маленький чорно-білий кіт Базиліо, нявкаючи, літав ло всіх приміщеннях, але найчастіше спав у таких місцях, які вважав

найбільш для себе зручними, з чим ніяк не могли погодитися оточуючі.

Дні текли один за іншим.

***

На західному узбережжі Бро-ан-Вадага, де стояв замок Ерорн, було не дуже спекотно влітку й не надто холодно взимку. У цих місцях

зазвичай знімали два-три врожаї на рік, не чули про заморозки, а сніг бачили тільки в самому холодному місяці, та й то не завжди.

Але тієї зими, коли закінчили споруджувати замок Ерорн, сніг йшов, не перестаючи, поки гілки дубів, сосен і в’язів не зігнулися під

його вагою, а стовбури не занесло заметами. Сніг не танув і, незважаючи на яскраве денне сонце, був настільки глибоким, що в нього з

головою провалювалися вершники.

Погану погоду Корум сприйняв як погану прикмету. У нього зіпсувався настрій, хоча взамку жарко топилися каміни, вистачало

продовольства, та й сусіди-вадаги часто відвідували його, прилітаючи в гості на повітряних кораблях. І тим не менше Корум весь час

хмурився, викликаючи тим самим здивування у Джері і заклопотаність у Раліни, яка намагалася поводитися тихіше води, нижче трави і

нічим не дратувати чоловіка, вважаючи, що він стурбований думами про Гландит-а-Края.

Одного ранку Корум і Джері стояли на балконі високої вежі і дивилися на країну, немов покриту білим покривалом.

- Чому я став так підозрілий, Джері? - Запитав Корум. - Йде сніг, а я звинувачую в цьому Богів. Навіщо їм псувати погоду? - Джері

знизав плечима.

- При Повелителях Хаосу наша земля була сплюснутою. Може, Боги Закону знову зробили її круглою, і тому змінився клімат.

Корум похитав головою. Він не чув того, що сказав йому Джері.

Спершись об засипані снігом перила балкона, Принц у Червоній Мантії дивився на далекі пагорби, які сліпуче виблискували під