Повелителі мечів

який за наказом господаря полетів у Каленвір і дізнався про кровожерні задуми короля Лір-а-Брода, який мав намір вогнем і мечем

знищити Лайвм-ан-Еш, країну розумних і добрих мабденів, які багато в чому наслідували вадагам.

Мешканці замку Мойдель відправилися в Лайвм-ан-Еш, щоб попередити його жителів про небезпеку, і по дорозі стали свідками багатьох

сутичок між послідовниками Закону та поплічниками Хаосу. Прибувши до столиці держави, Хельвіг-нан-Вейка, Корум, Раліна і Джері

познайомилися з королем Ональдом, а потім відправилися на зустріч з лордом Аркіном.

Повелитель Закону відправив їх у королівство Ксіомбарг, де знаходилося Місто в Піраміді, яке могло допомогти жителям Лайвм-ан-Еша в

боротьбі з Хаосом.

Опинившись на вимірюваннях Повелительки Мечів, мандрівники побачили багато різних чудес - Озеро Голосів, Поле Крові, Білу Ріку і,

нарешті, знайшли Місто в Піраміді, населене вадагами, які не зуміли повернутися у свій світ, який покинули багато тисячоліть тому. Корум, - за допомогою лорда Аркіна - роздобув рідкісні елементи, необхідні для роботи механізмів Небесного Міста, прилетів на допомогу жителям

Хельвіг-нан-вейк і знищив війська варварів.

Не тямлячи себе від люті, Королева Ксіомбарг вирішила знищити вадагського принца і порушила закони Космічного Рівноваги, в результаті чого втратила владу над своїми П’ятьма Вимірами. Здавалося, мир запанував на Землі, але герцог Гландит-а-Край, який зненавидів Корума лютою ненавистю, присягнувся помститися. Гландит знав, до кого звернутися за допомогою і вірив у перемогу.

КНИГА СЬОМА

В ЯКІЙ КОРУМ ПЕРЕКОНУЄТЬСЯ, ЩО СПОКІЙ НЕДОВГОВІЧНИЙ

Глава 1

СИЛУЕТ НА ПАГОРБІ

Зовсім недавно відгриміла війна, яка забрала тисячі людських життів, але Хельвіг-нан-Вейк поступово поставав із руїн. Палац короля

Ональда був відбудований в першу чергу і знову став нагадувати квітуче дерево, обвите виноградними лозами. У небо забили фонтани; на

вулицях, прикрашених квітами, з’явилися нові статуї; із міських площ зникли шибениці: найжорстокіші воєначальники Лір-а-Брода не

уникли заслуженого покарання.

Країна заліковувала свої рани, ставала такою ж прекрасною, і можливо, ще красивішою, ніж раніше. Відроджувався і Бро-ан-Вадаг. Про