Повелителі мечів

- Навіть коли помре?

- Він безсмертний, бо смерть, навіть якщо вона триває мить, дає спокій.

- Як же я зможу вбити його?

- Убити принца Гейнор так само неможливо, як і Великого Стародавнього Бога. Ти повинен спробувати перервати його існування тут, вигнати хоча би з наших П’ятнадцяти Вимірів. Зробити це важко, але можливо…

- І ти знаєш, як?

- Так. - Джері опустив голову і почав ходити взад і вперед по мурі. Здавалося, вічний мандрівник про щось глибоко замислився. - Я

пам’ятаю легенду, - сказав він, зупиняючись поряд з Корум, - де говорилося про те, що проклятого принца може перемогти тільки

смертний, слуга Закону, якщо він підніме забрало шолома Гейнора і подивиться йому в обличчя. Але таке завдання не під силу жодному

смертному… Світ чарівництва сповнений парадоксів.

- Це все, що ти знаєш? - Розчаровано запитав Корум.

- Так.

- Що ж, не будемо зволікати. Навряд чи варвари очікують нападу сьогодні вночі. Ми повинні атакувати армію Хаосу і спробувати убити

або вигнати - мені це все одно - принца Гейнора Проклятого. Він - емісар королеви Ксіомбарг, і разом з ним напевно зникнуть і її звірі.

- Прекрасний план, - іронічно сказав Джері. - Кого ти візьмеш на підмогу? Загін Белдана? Я бачив його в Хельвігу.

- Я не стану ризикувати життям ні одного із захисників міста. Мій задум може не удасться, а у короля Ональда і так не вистачає

людей. Ні, Джері, ми вирушаємо в табір принца Гейнор удвох.

Супутник героїв знизав плечима і зітхнув - Тобі краще залишитися вдома, друже мій, - сказав він коту і почухав його за вухом.

***

Вони вислизнули з воріт міста, ведучи коней на поводу. Джері обмотав їх ноги ганчірками, щоб дозорні не почули стукоту копит. Втім,

табір армії Хаосу охоронявся не так добре, як табори мабденів.