Повелителі мечів

з подихом полегшення опустили зброю. Серед них було багато поранених, і вони явно не спали останні кілька ночей.

- Принц Корум, - з поклоном сказав начальник варти. - Я доповім королю про твоє прибуття.

- Дякую тобі. Я сподіваюся, твої люди подбають про селян, яких ми врятували від варварів Лір-а-Брода.

- Буде зроблено, принц Корум. Хоча, мушу зізнатися, наші продовольчі запаси добігають кінця. - Корум задумався.

- Постараємося вам допомогти. Нашим кораблем не можна ризикувати, але в крайньому випадку він злітає за продуктами харчування.

Капітан корабля вийняв з кишені згорнутий у трубку лист пергаменту і простягнув його вадагському принцу.

- Список рідкісних елементів, необхідних для того, щоб Небесне Місто змогло повернутися на наші виміри. - Корум кивнув.

- Постараюся передати його лорду Аркіну. Зрештою, він - Бог, а значить і можливостей у нього більше, ніж у нас.

***

На мармуровому столі все ще лежали карти місцевості. Король був похмурий і сумний.

- Що тобі відомо про народ Лайвм-ан-Еша? - Запитав його Джері, як тільки вони увійшли до просторої кімнати, з вікон якої відкривався вид на південні квартали міста.

- У мене не залишилося мого народу! - З гіркотою вигукнув король Ональд. Нас тіснили все далі і далі від кордонів, поки не загнали в

Хельвіг. - Він вказав на велику карту країни і сказав хрипким голосом. - Графство Арлут-а-Каль захоплено морськими піратами;

князівство Пенгард і його давня столиця Енін-ан-Алдарн знищені вогнем; герцогство Оран-нан-Галун і князівство Гон-а-гураге в південних

відрогах гір надають ворогу опір, але можуть впасти в будь-яку хвилину; герцогство Бедвільраль-нан-Раймське зметено з лиця землі; про

герцогстві Палантірн-ан-Кенак я не маю вістей…

- Його більше не існує, - сказав Корум.

- Он як…

- Здається, ми потрапили в оточення, - пробурмотів Джері, уважно розглядаючи карту. Війська висадилися на узбережжі і взяли нас у

кільце. Хто б міг подумати, що варвари здатні розробити такий блискучий план дій?