Повелителі мечів

напівбога з найстрашніших мабденських легенд, які Раліні доводилося чути. Дивлячись на свого коханого, маркграфиня відчувала зараз не

любов, а жах.

Корум закрив біле, як крейда, обличчя шестипалою рукою і застогнав. Поступово він опанував своїми почуттями, але боротьба з самим

собою забрала в нього залишок сил.

Він сидів нерухомо, і погляд його був спрямований в далечінь.

Повітряний корабель кружляв над Хельвіг-нан-Вейком.

- Військо Лір-а-Брода в милі від міста, - зауважив Джері-а-Конел. - До ранку варвари обложать його з усіх боків.

- Хіба ми зможемо зупинити їх просування? - безнадійним тоном запитала Раліна. - Боюся, правління Аркіна виявиться короткочасним.

Сигнальні ріжки співали, не змовкаючи. Гуркіт барабанів стрясав повітря.

Собаки вили, ведмеді гарчали, армія Хаосу фиркала і рохкала, грім кінських копит стрясав землю, оббиті залізом вози скрипіли,

обладунки стукали, зброя брязчала, варвари голосно сміялися.

Орда невблаганно наближалася до міста квітів, Хельвіг-нан-Вейка.

Глава 2

ПОЧАЛАСЯ ОБЛОГА

Повітряний корабель, поступово знижуючись, кружляв безмовним містом. Сонце сідало; над вулицями, переповненими людьми, чулося слабке

відлуння маршируючих армій Хаосу.

У парках і на площах Хельвіг-нан-Вейка розмістилися загони воїнів, які з’їхалися до столиці з усіх кінців країни. У них були

стомлені, змучені обличчя; вони байдужими поглядами проводжали повітряний корабель, що пролетів над їхніми головами і опустився на дах

палацу короля Ональда. Стражники в шоломах і кірасах з панцира гігантського Мурекса в ту ж секунду оточили небачений ними досі

літальний апарат, тримаючи мечі наголо і виставивши щити із зображеними на них гербами Лайвм-ан-Еша. Впізнавши Корума і Раліну, вони