Повелителі мечів

- Навіщо повелительці Мечів четверо простих смертних? - запитав Корум.

- А раптом ви не прості смертні? Раптом ви шпигуни Закону?

- Ти добре знаєш, що в цьому світі немає Закону!

- Ви могли прийти з іншого світу. Закон підступний.

- Хіба ти не впізнаєш мене? - Несподівано скрикнув Норег-Дан.

Кінська Морда пошкребли бакенбарди і тупо подивилася на Короля без Королівства.

- З чого ти взяв, що я тебе знаю?

- А я відразу тебе впізнав. Я бачу знайомі риси колишнього твого обличчя…

- Замовкни! Я не розумію, про що ти говориш! - Кінська Морда вихопила з-за пояса кинджал. - Наказую тобі замовкнути!

- Значить, ти боїшся спогадів! - Вигукнув Норег-Дан. - Ти Поліб-Бав, граф Тернський. Разом зі своїм загоном ти перейшов на бік Хаосу, коли нашій країні загрожувала небезпека!

В очах кінської Морди з’явився страх. Вона затрясла головою і слабо заіржала.

- Ні!

- Ти - Поліб-Бав, наречений моєї дочки, дівчини, яку твоя зграя… аааххх! Я не хочу згадувати цього жаху!

- Ти брешеш, - басом сказав Поліб-Бав. - Я той, за кого себе видаю.

- А як тебе звати? - Запитав Король без Королівства. - Як твоє ім’я, Поліб-Бав, граф Тернський?

Кінська Морда незграбно розмахнулася і вліпила Норег-Дану ляпас.

- Що з того, що я - Поліб-Бав? Я служу не тобі, а королеві Ксіомбарг.

На верхній губі Норег-Дана показалася кров.

- Мені не потрібні такі слуги, як ти, - прохрипів він. - Подивися, в кого ти перетворився, Поліб-Бав! Кінська Морда відвернулася.

- Я живий, - сказала вона. - Я командую цим загоном.