Повелителі мечів

капелюха набакир, поправивши мішок на поясі, він скочив на козли, взяв віжки в руки і, посміхнувшись, подивився на своїх супутників.

- Куди накажете? У палац Ксіомбарг? - Корум розсміявся.

- Трохи згодом. Я думаю, вона сама пошле за нами, коли побачить, що сталося з її диявольською зграєю. - Він посерйознішав і витягнув

руку, вказуючи на просвіт між деревами. - Мені здається, нам треба в ту сторону.

Джері взяв віжки в руки. Незабаром ліс закінчився, і, спустившись із пагорба, вони в’їхали в долину, де стояли численні кам’яні

статуї.

Глава 5

ЗАСТИГЛА АРМІЯ

Це були не статуї.

Це були люди.

Кожен з них - воїн, у кожного - зброя в руках.

Нерухомі статуї.

- Застигла армія, - спокійно і дуже сумно сказав Король без Королівства. - Остання з армій, яка виступила проти Хаосу…

- І тому її спіткала ця доля?

- Так. - Джері труснув віжками.

- І вони не померли? Чи знають вони, що ми проїжджаємо повз?

- Так. Я чув, як королева Ксіомбарг сказала, що воїнам, які так завзято служили Закону, вона дарує те, чого Закон домагається в

кінцевому підсумку: пізнання нескінченного спокою.

Раліна затремтіла всім тілом.

- Невже Закон ставить перед собою таку мету?