Повелителі мечів

нудьги.

***

Сильна втома дала себе знати, і вони вляглися на кам’яну поверхню і заснули, а коли прокинулися, побачили, що змінилося тільки те, що тепер чорні птахи літали над їх головами.

- От цікаво, чим вони харчуються? - З цікавістю запитала Раліна. Тут немає ні дрібних тваринок, ні рослин. Ніяк не збагну, як їм

вдається прогодуватися.

Джері багатозначно подивився на Корума. Вадагський принц знизав плечима.

- Продовжимо наш шлях, - сказав він. - Можливо, час в цій країні і стоїть на місці, але якщо ми не поквапимося, Лайвм-ан-Еш буде

знищений.

А птахи опустилися ще нижче, махаючи перетинчастими крилами, спритно повертаючи в повітрі свої маленькі тільця, дивлячись на

чужинців крихітними злими червоними вічками, погрожуючи довгими і гострими, як кинджали, дзьобами.

Дивлячись на чорних птахів, кіт люто забурчав, вигнув спину і задер хвіст трубою.

Мандрівники йшли, не зупиняючись, і поступово дорога стала підніматися в гору. Скелі нависали над ними, подібно сплячим чудовиськам,

які могли в будь-яку хвилину прокинутися і пожерти їх. Камені були гладенькі й слизькі, як скло. Кожен крок давався насилу.

Чорні птахи залітали в ущелини і вилітали з них. Дикий вереск і каркання лунали все голосніше, все наполегливіше. Крила люто

плескалися над головами мандрівників, але вони були так змучені важким підйомом, що не звертали на це уваги.

Щоб успішно відбитися від мерзенних тварюк, необхідно було знайти якусь печеру або хоча б поглиблення в скелі. Важке дихання, скрип

чобіт по гладкому каменю змішувалися з вереском пташиної балаканини. Корум мигцем подивився на Раліну і побачив, що вона плаче від

страху, але продовжує вперто дертися по скелях. У нього виникло таке відчуття, що Аркін обдурив їх, пославши на вірну загибель.

Крила заплескали над вухом Корума, холодним вітром війнуло в обличчя. Кіготь дряпнув по срібному шолому. Скрикнувши, вадагський

принц вихопив з піхов шпагу. Чорна маса виблискувала перед очима і клацала дзьобами. Описавши півколо, клинок блиснув на сонці. Крик чорних птахів прозвучав знущально.