Повелителі мечів

- Бути по цьому. Ні Закон, ні Хаос не будуть владні повелівати смертними. Рівновагу не можна порушувати.

- Рівноваги не існує! - Вигукнув Корум. - Всесвітом править Хаос! - І Голос сказав:

- Рівновага ніколи не зникає зовсім. Одна чаша терезів переважує. Тільки смертні, подібні тобі, можуть відновити баланс.

- Яким чином?

- Тобі доведеться продовжити діло, яке ти почав. Ти можеш загинути, не закінчивши його, але на твоє місце прийдуть інші.

- Я не хочу! - Крикнув Корум. - Мені не винести такої ноші!

- ЦЕ - ТВІЙ ОБОВ’ЯЗОК!

Процесії не було ні кінця ні краю, але ніхто не бачив ні Корума, ні прапорів, ні величезних ваг, які називалися Космічною Рівновагою.

***

Туман сховав Корума від сторонніх очей, і на душі в нього запанував спокій.

Зір поступово повернувся до нього, і він зрозумів, що лежить на кам’яній підлозі величезного залу в палаці Аріоха. Корум хотів

вихопити шпагу, але піхви були порожні.

- Я поверну тобі зброю, коли ти підеш, Корум, принц вадагський, - вимовив спокійний мелодійний голос. Корум повернув голову, і йому

перехопило подих.

- Велетень з Лаара! - На сумному благородному обличчі з’явилася усмішка.

- Так мене називали, коли я перебував у вигнанні. Зараз моє вигнання закінчилося, і я прийняв своє справжнє ім’я. Я - Повелитель

Закону, Лорд Аркін, і це - мій палац. Аріох втратив свою владу над П’ятьма Вимірами. Він не може перебувати на них у своєму тілесному

вигляді, не маючи серця. Отже тут знову правлю я.

Дивне світло, що виходило з тіла Аркіна, все ще не давав розглянути його фігуру, але тепер вона стала не такою безформною.

Повелитель Закону посміхнувся.