— Я щасливий служити під вашим проводом, ігемоне.
— Мені це дуже приємно. Отож, друге питання. Дотичить воно цього, як пак його… Юди з Киріяту.
Тут гість і послав прокураторові свій погляд і зразу, як водиться, згасив його.
— Подейкують, що він, — стишуючи голос, вів далі прокуратор, — гроші нібито отримав за те, що так гостинно повітав в себе цього божевільного філософа.
— Отримає, — тихенько поправив Пилата начальник таємної служби.
— А чи велика сума?
— Цього ніхто не може знати, ігемоне.
— Навіть ви? — своїм подивом виказуючи комплімент, сказав ігемон.
— На жаль, навіть я, — спокійно відповів гість. — Але те, що він отримає гроші сьогодні увечері, це я знаю. Його сьогодні викликають до палацу Каїфи.
— Ах, жаднюга старий з Киріяту, — всміхаючись, зазначив прокуратор. — Адже він старий?
— Прокуратор ніколи не помиляється, та цього разу помилився, — обхідливо відповів гість, — людина з Киріяту — молода людина.
— Он воно як! Характеристику його ви можете мені дати? Фанатик?
— О ні, прокураторе.
— Так, а ще що?
— Дуже вродливий.
— А ще? Має, може яку пристрасть?
— Трудно знати так вже достеменно про всіх у цьому величезному місті, прокураторе…
— О ні, ні, Афранію![344] Не применшуйте своїх заслуг!
— Він має одну пристрасть, прокураторе. — Гість зробив крихітну павзу. — Пристрасть до грошей.
— А він з чого живе?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстер і Маргарита » автора Булгаков М. О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Майстер і Маргарита“ на сторінці 159. Приємного читання.