Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Що ти робиш, що ти робиш? Двері там! — заверещав Мелфой, але Гаррі стрімко

розвернувся й пірнув униз. Діадема ширяла в повітрі, наче на сповільнених кадрах, оберталася

й виблискувала, падаючи в роззявлену пащеку вогненного змія, але Гаррі встиг її впіймати й

начепити собі на зап’ястя...

Гаррі зробив ще один крутий поворот, коли на нього кинувся змій, злетів угору й помчав

туди, де мали бути відчинені двері. Рон, Герміона і Ґойл зникли, Мелфой лементував і так міцно

тримався за Гаррі, що було аж боляче. І тут Гаррі побачив крізь дим прямокутну латку на стіні.

Він скерував туди мітлу, і вже за пару секунд його легені наповнилися чистим повітрям, і він

врізався в стіну зовнішнього коридор.

Мелфой упав з мітли й лежав долілиць, хапаючи ротом повітря, кашляючи і

відпльовуючись. Гаррі перекрутився й сів долі. Двері кімнати на вимогу зникли. Рон і Герміона

сиділи, відхекуючись, біля непритомного Ґойла.

* К-креб, — затинаючись, пробелькотів Мелфой, щойно до нього повернувся дар мови.

— К-креб...

* Він мертвий, — різко кинув Рон.

Запала тиша, порушувана тільки натужним диханням і кашлем. Тут замок здригнувся від

низки важких ударів, а повз них промчала на конях ціла кавалькада прозорих вершників, що

тримали голови під пахвами й кровожерно горлали. Коли безголові мисливці проїхали, Гаррі,

похитуючись, устав і роззирнувся. Битва в замку тривала. Крім лементу безголових привидів

лунали ще й інші крики. Його охопила паніка.