Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Туди гухнуло й погруддя.

* СТОП! — крикнув Кребові Мелфой, і його голос луною прокотився у величезному

приміщенні. — Темному Лордові він потрібен живий...

* А що? Хіба я, блін, його вбиваю? — зарепетував Креб, відкидаючи Мелфоєву руку, —

але якщо зможу, то я його вб’ю, бо хіба Темному Лордові не все одно, живий він чи мертвий?

Струмінь яскраво-червоного світла пролетів повз Гаррі, ледь його не зачепивши. Герміона

вибігла з-за купи непотребу в нього за спиною й метнула приголомшливе закляття прямісінько в

Кребову голову. Воно не влучило тільки тому, що Мелфой устиг смикнути Креба на себе.

— Це ж ця бруднокровка! Авада Кедавра!

Гаррі побачив, як Герміона пригнулася й відскочила, а його лють на Креба, котрий

вистрілив смертельним закляттям, примусила забути про все інше. Він метнув у Креба

приголомшливим закляттям, і той смикнувся, вибивши у Мелфоя з рук чарівну паличку.

Паличка підлетіла вгору і впала десь за горою поламаних меблів та скринь.

* Не вбивати його! НЕ ВБИВАТИ! — заверещав Мелфой Кребові й Ґойлу, що обидва

цілилися в Гаррі. Вони завагалися всього на частку секунду, та Гаррі тільки цього й було треба.

* Експеліармус!

Чарівна паличка вислизнула у Ґойла з руки й пропала в цілій скирті непотрібних речей за

його спиною. Ґойл придуркувато застрибав на місці, намагаючись її дістати. Мелфой ухилився

від другого Герміониного приголомшливого закляття, а Рон, раптово вискочивши в кінці

проходу, вистрілив у Креба закляттям "тілов’яз", однак той устиг вивернутися.