Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Ми тут переховуємося майже два тижні, — сказав Шеймус, — і щоразу, як нам

потрібно, тут з’являються додаткові гамаки, а коли сюди почали прибувати дівчата, тут навіть

виникла цілком пристойна ванна кімната...

* ...бо дівчата вирішили, що непогано зрідка митися, — додала Лаванда Браун, яку Гаррі

досі не помічав. Він ще раз уважно подивився на присутніх і впізнав чимало знайомих облич.

Тут були обидві близнючки Патіл, а також Террі Бут, Ерні Макмілан, Ентоні Ґольдштейн і

Майкл Корнер.

* Розкажіть, що ви замислили, — сказав Ерні, — бо тут уже ходило стільки чуток! Ми про

вас дізнаємося з "Поттерварти". — Він показав на радіо. — Ви ж не вдиралися в "Ґрінґотс"?

— Вдиралися! — вигукнув Невіл. — І про дракона теж правда!

Хтось заплескав у долоні, а хтось захоплено зойкнув. Рон жартівливо вклонився.

— А що ви там шукали? — очікувально запитав Шеймус.

Перш ніж Рон чи Герміона встигли кинути якесь зустрічне запитання, щоб уникнути

прямої відповіді, Гаррі раптом відчув жахливий, нелюдський біль у шрамі-блискавці. Він різко

відвернувся від усіх заінтригованих і захоплених облич, кімната на вимогу щезла, і він опинився у

зруйнованій кам’яній хатині, під ногами валялися зогнилі, видерті з підлоги дошки, викопана з

землі золота коробка лежала біля вилому відкрита й порожня, а Волдемортів дикий вереск

розривав голову.

Неймовірним зусиллям він вирвався з Волдемортової свідомості й, захитавшись, отямився

в кімнаті на вимогу. Піт заливав обличчя, під руку його підтримував Рон.