Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Якслі нахилився над довжелезним столом, щоб краще бачити Волдеморта і Снейпа. Усі

обличчя повернулися до нього.

— Володарю, я чув інше.

Якслі зробив паузу, та Волдеморт мовчав, тож він повів далі:

— Доліш, аврор, натякнув, що Поттера заберуть аж тридцятого, напередодні його

сімнадцятиліття.

Снейп заусміхався.

* Моє джерело повідомило, що в них є плани заплутати сліди; це, мабуть, той випадок.

Немає сумніву, що на Доліша накладено закляття "Конфундус". І не вперше, бо відомо, що він до

нього сприйнятливий.

* Запевняю вас, володарю, що Доліш говорив цілком упевнено, — не погодився Якслі.

* Звичайно, упевнено, бо був конфундований, — наполіг Снейп. — Я запевняю тебе,

Якслі, що бюро аврорів більше не братиме участі в охороні Гаррі Поттера. В Ордені переконані,

що наші люди проникли в міністерство.

— Хоч у чомусь Орден не помилився, — хрипко захихотів присадкуватий чоловік

неподалік од Якслі; дехто за столом також реготнув.

Волдеморт не всміхнувся. Втупивши погляд у тіло, що поволі оберталося над столом, він

замислився.

— Володарю, — вів далі Якслі, — на думку Доліша, хлопця супроводжуватиме увесь загін

аврорів...